Кафедра загальної фізики
Відбулися Парламентські слухання про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави
05.07.2014

2 липня 2014 року відбулися Парламентські слухання про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави.
Від Вінницького національного технічного університету в цьому заході взяли участь ректор Володимир Грабко, проректор з наукової роботи Сергій Павлов, представник Ради молодих науковців Держінформнауки, доцент нашого ВНЗ Костянтин Коваль.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначив, що в контексті цієї теми та прийняття Верховною Радою України Закону «Про вищу освіту» досягнуто трьох великих успіхів для розвитку науки в Україні.
«По-перше, запроваджується третій цикл освіти, тобто рівень PhD – доктора філософії. І ми сподіваємося ближчим часом розвивати в наших університетах, також у співпраці з академічними інституціями, повноцінні структуровані PhD-програми. Друге – це власне співпраця. Більше можливостей для співпраці університетів і наших академічних закладів. І третє: цей закон дасть поштовх для іншої форми і змісту захистів та підготовки до захистів дисертацій. Це, як мінімум, три позиції, які є дуже важливими», — наголосив Сергій Квіт.
Міністр переконаний, що сучасна розвинена наука є запорукою майбутнього України як високотехнологічної, демократичної, європейської держави.
Сергій Квіт запевнив, що і Президент, і Прем’єр-міністр прекрасно розуміють значення науки, і готові навіть у сьогоднішні скрутні часи вживати ефективних заходів на підтримку досліджень і вчених. «Хочу наголосити: підтримки гідні не лише технологічні розробки, але й дослідження, які можуть призвести до нових фундаментальних результатів. Адже наука має не тільки економічний, але й не менш важливий гуманітарний вимір, забезпечуючи загальний рівень інтелігентності нашого суспільства, інтелектуальну впізнаваність України в сучасному світі», — сказав Міністр.
Сергій Квіт окреслив питання загального характеру управління наукою, які мають велике значення для її майбутнього. Він нагадав, що з 2000 до 2010 року у сфері науки діяв єдиний орган виконавчої влади – Міністерство освіти і науки України. Така схема була обрана не випадково. Практика поєднання освітянських і наукових функцій в одному органі є загальноприйнятною в світі, зокрема, у державах-сусідах: у Польщі діє Міністерство вищої освіти і науки, у Росії – Міністерство освіти і науки тощо.
«Зумовлено це тим, що саме університети є природніми осередками залучення талановитої молоді до наукових досліджень і створення наукових технологій, це головна ідея щодо інтеграції академічних установ і університетів. Це не боротьба за те, хто скільки контролює відсотків коштів, що розподіляються. А головне – це те, що молодь повинна залучатися до наукових досліджень уже під час навчання. Тобто, це навчання через наукові дослідження й молодь наших академічних інститутах», — зазначив Міністр.
Однак, за словами Сергія Квіта, у 2010 році, на основі штучно відірваних від Міністерства освіти і науки України підрозділів, був створений окремий орган виконавчої влади – Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. Внаслідок цього, функції управління науково-технічною сферою виявилися безсистемно поділеними між двома державними органами, а наука в університетах ізольована від планування і супроводу державних науково-технічних програм і значною мірою від міжнародних науково-технічних проектів. «Можу наводити багато прикладів такої безсистемності. Європрограмою, наприклад, «Горизонт 2020? займався МОН, а ось співробітництвом із ЦЕРНом – Держінформнауки. Тому цілком природним і виправданим є сьогодні повернення до практики існування єдиного органу у виконавчій владі у сфері науки – Міністерства освіти і науки України. Лише діяльність такого органу може забезпечити перетворення науки і технологій на справжній пріоритет державної політики», — наголосив Міністр.
Сергій Квіт також додав, що Міністерство освіти і науки на основі консультацій з науковою громадськістю найближчим часом надасть пропозиції керівництву Уряду щодо комплексу практичних кроків для підтримки науково-технічної сфери держави. Одним із таких кроків має стати оптимізація управління бюджетного фінансування науки, адже розпорошення коштів між 40 головними розпорядниками бюджетних коштів призводить до дублювання досліджень і розробок та неефективного використання цих коштів. Ще один крок – створення єдиної дієвої системи незалежної науково-технічної експертизи, без якої неможливий повноцінний перехід до програмно-цільового методу фінансування наукових розробок на грантовій основі.
Міністр зазначив, що Уряд ніколи не піде на реформу Національної академії наук України за російським сценарієм: «Ми переконані, Національна академія наук лише виграє від широкої демократизації, від надання права голосу при вирішенні академічних справ не лише «безсмертним» академікам і членам-кореспондентам, але й найактивнішим ученим, і докторам, і кандидатам наук, зокрема, і молодим. Держава лише виграє від конвергенції університетської та академічної науки, яка повинна відбуватися природно, через різні механізми, зокрема, і через сприяння академічному університетському сумісництву».
Принагідно Сергій Квіт наголосив, що проведені новою командою МОН переговори дозволяють з оптимізмом дивитися на перспективи набуття нашою державою асоційованого членства в програмі «Горизонт-2020».
«Розуміючи ситуацію в Україні, наші європейські партнери готові надати безпрецедентні, і головне, довготермінові знижки щодо обсягу членського внеску. Отже, українські дослідники вперше зможуть брати участь у боротьбі за єврогранти не тільки на рівні партнерів, але і в статусі лідерів міжнародних колективів», — підкреслив Міністр.
Міністр Сергій Квіт, наголошуючи на значенні української науки для забезпечення належного рівня національної безпеки, та з огляду на необхідність перетворення науки і технологій на справжній пріоритет державної політики, підтримав пункт проекту Рекомендацій парламентських слухань щодо пропозиції до Президента України Петра Порошенка дати доручення присвятити розглядові комплексу цих питань одне із чергових засідань Ради національної безпеки та оборони України.

http://www.mon.gov.ua/ua/actually/34836-molod-neobhidno-zaluchati-do-naukovih-doslidgeen-ugee-pid-chas-navchannya-v-universitetah,—sergiy-kvit

Новини

16- 17 березня о 14-15 на кафедрі загальної фізики в ауд. 2322  відбудеться Науково-технічна конференція підрозділів Вінницького національного технічного…

12 серпня пройшло друге засідання обласної комісії  з визначення переможців у номінаціях конкурсу на звання «Людина року».…

Ярмарок винаходів та технічної творчості пройшов у Вінницькій торгово-промисловій палаті цими вихідними. Представники…

Розробки кафедри